Перші кроки щодо регулювання природокористування
Найбільш ранні встановлені в законах заходи для регулювання природокористування були написані щодо лісів та ведення лісового господарства. Найстарішим законом із захисту природних ресурсів вважається виданий 1297 року датським королем Еріком VI Менведом декрет, який забороняв рубку лісу на трьох островах поблизу Таллінна.
«Ерік, з милості Божої, король датчан і підкорених народів, герцог Естляндії, бажає всім, хто бачить цей документ, вічного спасіння Господнього. З превеликою милістю ми суворо забороняємо, щоб будь-хто, за будь-яких умов, здійснював би рубку дерев на наших островах Нарген (Найссаар), Вовчому острові (Аегна), Великому Карлосі та Малому Карлосі (Пальяссаар), палив деревне вугілля яким-або, крім як для потреб нашого замку та міста Таллінна, як це було прийнято з давніх часів, – якщо хочуть уникнути нашого засудження та королівського покарання. Для підтвердження цього ми ставимо наш друк. Видано у Роскіллі, 1297 р.».
У 1664 року шведський закон про ведення лісового господарства поширився на території Естонії. Закон був спрямований на запобігання необґрунтованому підсіканню лісів, якщо за цим не було створення староорного поля або лука. Була заборонена т.зв. самовільне рубання «плодових дерев», що мало забезпечити захист, насамперед, дуба як стратегічного виду деревини з погляду суднобудування. Крім дуба, закон розглядав як плодові дерева також дику яблуню, бук, горобину і черемху. Натомість кожного зрубаного плодоносного дерева, згідно із законом, слід було посадити два молоді дерева того ж виду.
Класична охорона природи було закладено у ХІХ столітті. У другій половині ХІХ століття багато вчених з Тартуського університету стали захисниками живої природи. Широкому прояву ідей збереження природи дуже сприяла паркова культура, що поширилася у XVIII-XIX століттях. Парки були побудовані за рахунок робочої сили з сіл, і таким чином знання про різні види чагарників та дерев також поширилися серед простих людей.
Джерела:
Кеппарт, В., 2007 г. «Защита окружающей среды. Охрана природы». Ilo. Таллинн
Майкар, Т., 1997 г. «Anno domini 1297». Эстонский лес, выпуск № 2.
Найбільш ранні встановлені в законах заходи для регулювання природокористування були написані щодо лісів та ведення лісового господарства. Найстарішим законом із захисту природних ресурсів вважається виданий 1297 року датським королем Еріком VI Менведом декрет, який забороняв рубку лісу на трьох островах поблизу Таллінна.
«Ерік, з милості Божої, король датчан і підкорених народів, герцог Естляндії, бажає всім, хто бачить цей документ, вічного спасіння Господнього. З превеликою милістю ми суворо забороняємо, щоб будь-хто, за будь-яких умов, здійснював би рубку дерев на наших островах Нарген (Найссаар), Вовчому острові (Аегна), Великому Карлосі та Малому Карлосі (Пальяссаар), палив деревне вугілля яким-або, крім як для потреб нашого замку та міста Таллінна, як це було прийнято з давніх часів, – якщо хочуть уникнути нашого засудження та королівського покарання. Для підтвердження цього ми ставимо наш друк. Видано у Роскіллі, 1297 р.».
У 1664 року шведський закон про ведення лісового господарства поширився на території Естонії. Закон був спрямований на запобігання необґрунтованому підсіканню лісів, якщо за цим не було створення староорного поля або лука. Була заборонена т.зв. самовільне рубання «плодових дерев», що мало забезпечити захист, насамперед, дуба як стратегічного виду деревини з погляду суднобудування. Крім дуба, закон розглядав як плодові дерева також дику яблуню, бук, горобину і черемху. Натомість кожного зрубаного плодоносного дерева, згідно із законом, слід було посадити два молоді дерева того ж виду.
Класична охорона природи було закладено у ХІХ столітті. У другій половині ХІХ століття багато вчених з Тартуського університету стали захисниками живої природи. Широкому прояву ідей збереження природи дуже сприяла паркова культура, що поширилася у XVIII-XIX століттях. Парки були побудовані за рахунок робочої сили з сіл, і таким чином знання про різні види чагарників та дерев також поширилися серед простих людей.
Джерела:
Кеппарт, В., 2007 г. «Защита окружающей среды. Охрана природы». Ilo. Таллинн
Майкар, Т., 1997 г. «Anno domini 1297». Эстонский лес, выпуск № 2.